
Оновлено: 09.01.2026
Відомо, що оформленням спадщини займаються нотаріуси. І в їх практиці трапляється дуже багато випадків, коли після смерті чоловіка тепер вже вдова не знає, як правильно поступити з його майном і тільки витрачає час. Адже насправді існує багато юридичних тонкощів про які варто знати.
За загальним правилом спадкоємицею може бути тільки офіційна дружина. Проте законодавство містить і деякі виключення. Тому далі мова піде про спадкування жінкою після її другої половини в деталях.
Право дружини на спадщину чоловіка за законом
Стаття 1217 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) говорить про те, що спадкування здійснюється на підставі заповіту або в силу закону. Відтак, право дружини на спадщину чоловіка багато в чому залежить від варіанту її оформлення.
Після померлого його права та обов’язки за законом отримують родичі відповідно до встановленої черговості. Це відбувається тоді, коли:
заповіту не було, або суд його визнав недійсним;
зазначені в волевиявленні особи не прийняли спадщину або взагалі відмовились від неї;
спадкодавець видав письмове розпорядження не на все своє майно.
І ось ми підійшли до відповіді на основне питання: а чи має право дружина на спадщину чоловіка? В силу ст. 1261 ЦКУ вона входить до кола першочергових спадкоємців разом з батьками та дітьми померлого (у тому числі від різних шлюбів).
Між усіма ними майно померлого розподіляється порівну.
Наприклад, у чоловіка залишилася квартира, на яку претендують дружина та двоє дітей. Тоді частка кожного буде становити 1/3. Якщо ж серед найближчого оточення буде лише вдова, спадщину отримує тільки вона незважаючи на наявність інших родичів.
Як визначається частка дружини у спільному майні
Стаття 60 Сімейного кодексу України (надалі – СКУ) говорить про те, що майже все майно, яке з’явилося під час шлюбу, це спільна сумісна власність незалежно від того, на кого оформлено договір з іншими документами. Вона належить подружжю у рівних частинах.
У ст. 57 СКУ перелічено і те, що слід вважати особистою власністю. Це майно, яке:
належало чоловіку (дружині) до оформлення відносин;
під час шлюбу отримано як подарунок;
приватизовано (житло або земельна ділянка);
придбано за кошти які належали одному з подружжя до укладання шлюбу.
Тому право дружини на спадщину чоловіка поширюється як на його частку у спільному майні, так і на особисту власність. А виділом часток займається нотаріус.
Чи має право на спадщину цивільна дружина
Багато пар роками живуть разом під одним дахом без офіційного оформлення шлюбу. Відтак варто розібратися, чи має право на спадщину цивільна дружина і за яких умов?
Законодавство надає таку можливість, однак вона виглядає скоріше як теоретична. Адже відповідно до статті 1264 ЦКУ особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю, належать лише до четвертої черги законних спадкоємців.
При цьому головним є строк існування взаємовідносин, який повинен становити не менше ніж 5 років до дня відкриття спадщини. Щоб довести це треба спочатку звернутися до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання. Обґрунтувати вимоги дозволяється такими доказами:
реєстрацією за однією адресою;
веденням спільного господарства (придбання товарів, оформлення кредитів, оплата комунальних рахунків);
поясненнями свідків (сусідів, друзів, родичів пари).
Хоча, буде значно простіше позитивно відповісти на запитання чи має право на спадщину цивільна дружина тоді, коли вона присутня у заповіті покійного. Адже він має пріоритет над спадкуванням за законом.
Чи ділиться спадщина при розлученні
Декілька слів варто сказати і про те, чи має право дружина на спадщину чоловіка тоді, коли ще до його смерті розпочалася або вже закінчилася процедура розірвання шлюбу. Тут діють наступні правила.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 СКУ шлюб вважається припиненим з дати актового запису органа РАЦС. Коли розлучення проходило через суд, воно закінчується з набранням чинності відповідним рішенням.
Якщо шлюб припинено ще при житті чоловіка, тепер вже колишня дружина виходить з кола спадкоємців. Тоді вона може претендувати лише на свою частку в 50 % у спільному майні подружжя.
Але у тому випадку, коли на день смерті чоловіка розлучення ще не закінчилося, право дружини на спадщину чоловіка зберігається. Тому, якщо заяву про розірвання шлюбу подано через РАГС, варто періодично перевіряти стан її розгляду через Державний реєстр актів цивільного стану.
Як оформити спадщину після смерті чоловіка
Щоб отримання спадщини пройшло без ускладнень, важливо з самого початку вірно окреслити послідовність дій. Ось як вона виглядає.
Якщо на день смерті подружжя проживало разом, мало одну адресу реєстрації, то за правилами ч.3 ст. 1268 ЦКУ дружина вже прийняла спадщину так би мовити за фактом. Це підтвердить Витяг з місця реєстрації (Витяг), який замовляється за допомогою застосунку «Дія» або через ЦНАП.
Тоді до нотаріуса за місцем проживання померлого подається заява про видачу Свідоцтва про право на спадщину. Разом з Витягом до неї у копіях додаються:
паспорт та РНОКПП (ідентифікаційний код);
свідоцтва про шлюб та смерть;
правовстановлюючі документи на майно померлого (нерухомість, транспортні засоби, цінні папери тощо).
Зберігається право дружини на спадщину чоловіка і коли пара ще не розлучилася, а вже проживала окремо. Тут спочатку нотаріусу подається заява про прийняття спадщини з вищевказаним пакетом документів (крім Витягу).
На це стаття 1270 ЦКУ відводить 6 місяців від дня смерті людини. А закінчується процес отриманням Свідоцтва про право на спадщину, яке нотаріус оформляє після спливу вищевказаного шестимісячного терміну.
Слід також додати ось що. Відповідно до ст. 1269 ЦКУ, спадкоємець повинен подати заяву про прийняття спадщини особисто. Дозволяється надіслати документи і поштою, але підпис на заяві спочатку посвідчується нотаріусом. Надалі в інтересах спадкоємця може діяти представник за нотаріальною довіреністю.
Коли дружина може бути позбавлена спадщини
Навіть тоді, коли людина є претендентом на майно померлого за законом, через свої певні дії (бездіяльністю) вона може взагалі нічого не отримати. Стаття 1224 ЦКУ описує випадки, з якими закон пов’язує усунення від права спадкування.
Перша підстава полягає в умисному вбивстві, замаху на життя спадкодавця або будь-кого можливих спадкоємців. Виключення становить ситуація, коли, незважаючи на скоєне, спадкодавець все одно вніс винуватця у свій заповіт.
Якщо особа в своїх інтересах умисно перешкоджала складанню заповіту, внесенню до нього змін, це також може потягти за собою негативні наслідки. Право дружини на спадщину чоловіка опиняється під загрозою і тоді, коли він свідомо був залишений в безпорадному стані без надання необхідної допомоги.
Усунення від спадщини здійснюється в силу закону, або за рішенням суду. В останньому випадку особа отримує статус так званого недостойного спадкоємця.
Також варто додати, що відповідно до ст. 1235 ЦКУ, автор заповіту має право сам позбавити спадщини будь-кого з своїх родичів без пояснення мотивів такого вчинку. Але це не стосується тих, хто має право на обов’язкову частку.
Чи можна оскаржити заповіт, якщо дружину в ньому не згадано
Давайте розеремось, чи можна оскаржити заповіт в даному випадку. В силу ст. 1235 ЦКУ автор заповіту вільний включити в нього будь-яких осіб незалежно від родинних зв’язків. Тому варто розібратися, чи має право дружина на спадщину чоловіка якщо він не зазначив її у заповіті.
Стаття 1241 ЦКУ встановлює коло осіб, яким надано право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. До нього належить і дружина спадкодавця за умови, якщо вона досягла пенсійного віку або отримала інвалідність. Тоді розмір її частки буде становити половину від той, який вона би отримала за законом.
Окрім того норми ЦКУ передбачають можливість визнати заповіт недійсним. Підставами для цього можуть бути:
порушення порядку складання або посвідчення заповіту;
недієздатність заповідача;
на момент складання заповіту його автор не міг усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
волевиявлення зроблено під впливом насильства, обману, погроз або інших видів примусу.
Для того, щоб оспорити заповіт, треба звернутися до суду з позовом про визнання його недійсним. Відповідачами по справі будуть інші спадкоємці за заповітом. У разі задоволення вимог, спадкування після померлого буде здійснюватись за законом.
Висновки
Отже, вище було детально розглянуто, чи має право дружина на спадщину чоловіка. А підсумки виглядають так.
Після померлого чоловіка офіційна дружина є його спадкоємицею першої черги.
Цивільна дружина входить до четвертої черги спадкоємців і лише за умови, якщо вона проживала з померлим не менше 5 років, і цей факт встановив суд.
Якщо на момент відкриття спадщини розлучення завершено, право дружини на спадщину за законом втрачається.
Варто також додати, що під час прийняття спадщини треба уважно підійти до збору та оформленню документів і своєчасно звернутися до нотаріуса. Лише так вдасться уникнути складнощів та несподіваних затримок.
Найпоширеніші запитання
Чи має дружина право на спадщину без заповіту?
У випадку коли на день смерті чоловіка брак не було розірвано, то разом з його дітьми та батьками офіційна дружина належить до спадкоємців першої черги (ст. 1261 ЦКУ). Між ними спадщина ділиться в рівних частинах.
Чи може цивільна дружина отримати спадщину?
Закон надає таку можливість, адже цивільна дружина входить до четвертої черги спадкоємців за законом. Треба лише через суд довести те, що вона жила разом з померлим однією сім’єю не менш ніж 5 років (ст.1264 ЦКУ).
Чи ділиться спадщина при розлученні?
Якщо на момент відкриття спадщини шлюб вже офіційно розірвано, колишня дружина не має права претендувати на майно померлого. Але право дружини на спадщину чоловіка існує, якщо було складено заповіт і вона зазначена там.
Якщо шлюб не оформлено, але є спільне житло?
Спочатку треба довести те, що нерухомість було придбано саме під час фактичного існування сімейних відносин. Тільки тоді цивільна дружина може отримати свою частку.
Який строк подачі заяви про спадщину?
Відповідно до ст. 1270 ЦКУ строк для прийняття спадщини становить 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Але це правило має одне, але важливе виключення.
Якщо спадкоємець проживав разом з померлим на день його смерті, то за правилами ч.3 ст. 1268 ЦКУ він приймає спадщину автоматично, так би мовити за фактом. Тоді нотаріусу подається лише заява про видачу Свідоцтва про право на спадщину. А воно оформляється після спливу шестимісячного терміну.