Податок на спадщину в Україні

Спадкування – це процедура переходу майна та зобов'язань від спадкодавця до спадкоємців. Ця процедура може відбуватися відповідно до заповіту, або за законом. Багато хто вважає, що в Україні існує окремий "податок на спадщину", але насправді такого податку немає. Натомість спадкоємці сплачують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – а розмір цього податку безпосередньо залежить від ситуації. Але хто не платить податок на спадщину? І для кого його оплата є обов'язком? Про це розповімо далі.

Коли потрібно платити податок за спадщину

Податкове зобов’язання виникає тоді, коли спадкоємець фактично приймає спадщину. Порядок оподаткування спадщини в Україні встановлений Податковим кодексом України, зокрема статтею 174, яка регулює оподаткування доходів, отриманих у вигляді спадщини.

Датою виникнення обов’язку зі сплати податку вважається день нотаріального оформлення прийняття спадщини. Податок сплачується у момент переходу майна від спадкодавця до спадкоємця. При цьому право на пільги мають не всі спадкоємці — воно залежить від ступеня спорідненості між сторонами та їх статусу.

Протягом 30 календарних днів з дати прийняття спадщини спадкоємець зобов’язаний подати податкову декларацію. Це потрібно для визначення суми податку, якщо спадщина підлягає оподаткуванню.

Хто зобов'язаний сплатити податок на спадщину

Платником податку на спадщину є спадкоємець – фізична особа, яка отримує майно від померлого. Законодавство прямо покладає обов'язок зі сплати податку саме на набувача спадкового майна. Незалежно від типу спадкового майна, відповідальність за розрахунок і оплату податку несе спадкоємець.

Податковий кодекс України детально регламентує питання оподаткування спадщини, зокрема пунктом 2 статті 174. Згідно з цими нормами, існують три основні ставки ПДФО залежно від ступеня спорідненості та резидентського статусу.

Ставка 5% встановлена для спадкоємців, які не входять до кола членів сім'ї першого чи другого ступенів споріднення. Це стосується більш віддалених родичів або осіб, які не перебувають у родинних зв'язках зі спадкодавцем, але є резидентами України.

Найвища ставка 18% – застосовується у випадках, коли принаймні одна зі сторін є нерезидентом. Це означає, що якщо спадкоємець отримує майно від спадкодавця-нерезидента або якщо сам спадкоємець є нерезидентом, то незалежно від ступеня спорідненості він зобов'язаний сплатити ПДФО за ставкою 18%.

Спадщина з іноземних джерел

Відповідно до положень Податкового кодексу, дохід, отриманий з джерел за межами України, включає будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи спадщину. Це означає, що українські резиденти, які отримують спадщину за кордоном, також зобов'язані оподатковувати такі доходи згідно з українським законодавством.

Хто не платить податок на спадщину

Нульова ставка ПДФО передбачена для найближчих родичів — спадкоємців першого та другого ступенів споріднення. Ця пільга є значною перевагою для членів сім'ї, оскільки дозволяє повністю уникнути фінансового навантаження при успадкуванні майна від близьких родичів, незалежно від вартості та виду спадкового майна.

“Тож, чи потрібно платити податок за спадщину мені?” Запитаєте ви. А ми відповімо, що повністю звільнені від податку:

• чоловік або дружина спадкодавця, які перебували у зареєстрованому шлюбі на момент смерті

• діти спадкодавця, у тому числі усиновлені, які мають офіційний статус, а також народжені після смерті спадкодавця

• батьки спадкодавця, включаючи як біологічних, так і усиновителів

• рідні брати і сестри спадкодавця, як повнорідні, так і неповнорідні

• баба та дід спадкодавця, як з боку матері, так і з боку батька

• онуки спадкодавця, діти його дітей

• особи з інвалідністю I групи, незалежно від ступеня спорідненості зі спадкодавцем

• діти-сироти, особи, які не досягли 18 років і залишилися без батьківського піклування

Не підлягає оподаткуванню спадщина, отримана у вигляді:

• житла – квартири, будинку, кімнати, у якому спадкоємець фактично проживав разом зі спадкодавцем на момент його смерті та був зареєстрований за цією адресою

• банківських вкладів, які зберігалися на рахунках спадкодавця в українських або іноземних банках

• пенсійних виплат та накопичень, включаючи кошти на накопичувальних пенсійних рахунках та інших пенсійних програмах

У цих випадках нотаріус оформлює свідоцтво про право на спадщину без утримання податку, що значно спрощує та прискорює процедуру оформлення. До речі, ви можете змінити нотаріуса після випадкової справи, але з нюансами та дотриманням усіх юридичних вимог.

Важливо розуміти, що пільга у вигляді нульової ставки діє лише за умови, що обидві сторони – і спадкодавець, і спадкоємець – є резидентами України на момент відкриття спадщини. Резидентський статус визначається відповідно до норм Податкового кодексу України і є ключовим критерієм для застосування нульової ставки.

Крім нульової ставки ПДФО, у цих випадках також не сплачується військовий збір, незалежно від розміру і складу спадщини. Це означає, що близькі родичі-резиденти повністю звільняються від будь-яких податкових платежів при отриманні спадщини, що суттєво спрощує процес оформлення і знижує фінансове навантаження на сім'ю в скрутний період.

Які податки необхідно сплатити при отриманні спадщини

При отриманні спадщини в Україні спадкоємець може зіткнутися з необхідністю сплатити ПДФО та військовий збір.

Нижче наведено детальну таблицю з тим, які податки необхідно сплатити при отриманні спадщин:

Ці податки застосовуються за загальними правилами оподаткування спадкових доходів відповідно до Податкового кодексу України.

Як розраховується податок на спадщину

Порядок розрахунку визначається Податковим кодексом України та залежить від двох основних параметрів – родинних зв'язків та резидентського статусу. Ставки ПДФО розподіляються наступним чином:

• 0% – для близьких родичів-резидентів,

• 5% – для інших спадкоємців-резидентів,

• 18% – якщо спадкоємець або спадкодавець є нерезидентом.

До бази оподаткування також додається військовий збір у розмірі 5%. Оцінка вартості спадщини для розрахунку податку здійснюється за ринковою вартістю отриманого майна або за договором, якщо останній містить фінансову оцінку. 

Наприклад: якщо спадкоємець – нерезидент отримує квартиру вартістю 1 000 000 гривень, він сплачує 180 000 грн ПДФО та ще 50 000 грн військового збору.

Оподаткування спадщини у вигляді різного майна

Згідно зі статтею 174 Податкового кодексу України, об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на п'ять основних категорій:

• Об'єкти нерухомості – включають об'єкти нерухомості, неподільні об'єкти незавершеного будівництва/майбутні об'єкти нерухомості, подільні об'єкти незавершеного будівництва.

• Об'єкти рухомого майна – предмети антикваріату або витвори мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінні метали, прикраси з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-які транспортні засоби та приладдя до них; інші види рухомого майна.

• Об'єкти комерційної власності – цінні папери, крім депозитного (ощадного, іпотечного сертифіката), корпоративні права, власність на об'єкт бізнесу як такий – власність на єдиний майновий комплекс, інтелектуальна власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права.

• Страхові виплати та пенсійні накопичення – сума страхового відшкодування за страховими договорами, а також суми, що зберігаються на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця – учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення. 

• Грошові кошти – готівка або кошти, що зберігаються на рахунках/електронних гаманцях спадкодавця, відкритих у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, депозитні, ощадні, іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Спадкоємці-нерезиденти зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення спадщини. Інші спадкоємці-резиденти зазначають дохід у річній податковій декларації, окрім випадків отримання спадщини за нульовою ставкою або якщо податок вже сплачено до нотаріального оформлення. Державний нотаріус щомісяця або щокварталу, якщо це приватний спеціаліст, подає до податкових органів інформацію про видані свідоцтва про право на спадщину.

Як сплатити податок на спадщину

Процедура сплати податку передбачає кілька послідовних кроків:

1. Отримати від оцінювача акт оцінки майна – незалежний оцінювач визначає ринкову вартість спадкового майна, яка стане базою для розрахунку податку.

2. Отримати від нотаріуса розрахунок суми податку – нотаріус на основі акта оцінки та застосовних ставок розраховує точну суму ПДФО та військового збору, які необхідно сплатити.

3. Сплатити податок у будь-якому банку або через онлайн-банкінг – спадкоємець перераховує кошти на рахунки Державної податкової служби за реквізитами, наданими нотаріусом.

4. Надати квитанцію нотаріусу для завершення оформлення спадщини — після сплати податків спадкоємець пред'являє платіжні документи нотаріусу, який після їх перевірки видає свідоцтво про право на спадщину.

Всі платежі проводяться на рахунки Державної податкової служби – ДПСУ за місцем відкриття спадщини. До повної сплати відповідних платежів нотаріус не має права зареєструвати спадкоємця новим власником майна. Неоплата податку може стати підставою для адміністративної відповідальності.

Переоформлення спадщини: ціна і додаткові витрати

Крім податку на спадщину, спадкоємець має врахувати й інші витрати. Ціна переоформлення спадщини включає:

• нотаріальні послуги від 1500 грн;

• державне мито 0,85% від вартості майна за оцінкою;

• податкові платежі, якщо вони передбачені;

• послуги оцінювача для визначення вартості майна.

Розмір витрат залежить від виду майна: переоформлення квартири, земельної ділянки чи автомобіля відрізняється за ціною, адже кожен об'єкт має свою вартість і особливості оформлення.

Чи потрібно подавати декларацію про отриману спадщину

Спадкоємці не подають декларацію, якщо податок був утриманий нотаріусом під час оформлення спадщини. Однак якщо спадкоємець проживає за кордоном і є нерезидентом, він зобов'язаний подати декларацію про майновий стан і доходи (форма №3-ДФ) та сплатити податок самостійно до прийняття спадщини. У документі зазначається склад і вартість отриманого майна, розрахунок суми ПДФО та військового збору.

Нерезиденти також повинні задекларувати отриману спадщину у своїй країні проживання, якщо це передбачено міжнародною угодою про уникнення подвійного оподаткування. Порушення обов'язку подати декларацію тягне за собою штрафні санкції відповідно до статей Податкового кодексу України.

Висновок

Розмір податку на спадщину в Україні залежить від ступеня спорідненості між спадкодавцем і спадкоємцем, а також від типу майна, що успадковується. Найближчі родичі повністю звільняються від сплати податків на спадщину, тоді як інші категорії спадкоємців зобов'язані сплачувати ПДФО за ставкою 5% або 18%, залежно від їхнього статусу. Загальна сума витрат на оформлення спадщини складається з декількох обов'язкових компонентів:

• податку на доходи фізичних осіб та військового збору — основні фіскальні платежі, розмір яких залежить від вартості майна та ступеня спорідненості;

• нотаріальних послуг – оплата роботи нотаріуса з оформлення та видачі свідоцтва про право на спадщину;

• державного мита – фіксований збір за нотаріальні дії, який становить 0,85% від оціночної вартості майна;

• послуг оцінювача майна – професійна оцінка ринкової вартості спадкового майна, необхідна для визначення бази оподаткування;

• реєстраційних дій – витрати на державну реєстрацію права власності на нерухомість, транспортні засоби та інші об'єкти, що підлягають реєстрації.

Перед початком процедури оформлення спадщини важливо завчасно проконсультуватися з кваліфікованим нотаріусом і ретельно перевірити актуальні ставки податків та розміри зборів, щоб правильно розрахувати необхідну суму витрат і уникнути можливих затримок у процесі оформлення або штрафних санкцій з боку податкових органів.

Найпоширеніші запитання

1. Які податки платити при спадкуванні нерухомості між родичами першого ступеня?

Якщо обидві сторони є резидентами України, застосовується ставка ПДФО 0% та військовий збір 0%.

2. Чи сплачують податок спадкоємці-нерезиденти?

Так, ставка ПДФО для них складає 18%, плюс військовий збір 5%.

3. Чи треба подавати декларацію, якщо спадщина не оподатковується?

У разі нульової ставки ПДФО подавати декларацію не обов'язково.

4. Чи оподатковується автомобіль, що перейшов у спадщину?

Так, для всіх видів майна діють аналогічні правила оподаткування.

5. Які документи потрібні для сплати податку на спадщину?

Потрібно надати нотаріально засвідчене свідоцтво про право на спадщину, оцінкову довідку, реквізити для сплати податків та копію податкової декларації.